43. Словниковий склад мови

В-дь: за соціальною важли​ вістю лексику поділяють на активну й пасивну.

Активна лексика – часто вживані (вpони ж і загальновжи​ вані) слова.

Пасивна лексика – це рідковживані слова, якими переважно є застарілі слова, слова, які

тільки-но з'яви​ лися в мові (неологізми), а також терміни, діалектизми, екзотизми та

жаргонізми.

Термін – спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням

понять якоїсь га​ лузі науки.

Діалектизми – слова, які вживають на певній терито​ рії

Екзотизми – сло​ ва, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття

Жаргонізми або сленгові слова (чи вирази) – слова, властиві розмовній мові людей,

пов'язаних певною спільністю інтересів.

44. Що таке мовленнєвий вплив

В-дь: Мовленнєвий вплив, у широкому сенсі – вплив на індивідуальну та/або

колективну свідомість і поведінку, що здійснюється різноманітними мовленнєвими

засобами, іншими словами – за допомогою повідомлень природною мовою.

У вузькому сенсі, що на практиці зустрічається набагато частіше, під мовленнєвим

впливом розуміють використання особливостей будови та функціонування

перерахованих знакових систем, і насамперед природної мови, з метою побудови

повідомлень, що володіють підвищеною здатністю впливу на свідомість і поведінку

адресата або адресатів повідомлення.

45. Граматичне значення й граматичні категорії

В-дь: Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве

рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне

(стандартне) вираження.

Крім тут згаданих, можна ще назвати граматичні значення роду, числа, особи,

предикативності, суб'єкта, об'єкта та ін.

Граматичні значення бувають трьох типів: дериваційні, реляційні й модальні.

Крім цього, граматичне значення відрізняється від лексичного:

1. Відношенням до слова і будови мови.

2. Характером узагальнення.

3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.

4. Способом вираження.

Граматична категорія - система протиставлених одна одній однорідних граматичних

величин (граматичних форм із однорідним значенням).Граматичною категорією є

категорія числа, бо вона об'єднує мовні одиниці на основі спільного значення "число".

46. Комунікативна поведінка та комунікативні норми

В-дь: Комунікативна поведінка (КП) — сукупність мовних і позамовних дій,

здійснених комунікантами в межах комунікативного акту з метою досягнення

комунікативної мети (стратегічного результату) певної вербальної взаємодії. Вона

передбачає не лише ввічливе, еталонне спілкування (мовленнєвий етикет), а й реальну

комунікативну практику. Аналіз комунікативної поведінки залежно від його завдань

може охоплювати різні аспекти та параметри. Г. Почепцов пропонує комплексний

багатофакторний аналіз комунікативної поведінки політичних лідерів, що включає:

— психологічний аналіз (мотиви, уявлення, пізнавальний стиль, темперамент і

міжособистісні характеристики);

— мотиваційний аналіз (прагнення досягти результатів, установлення близьких

відносин, отримання й здійснення влади, кореляція мотивів із поведінкою);

— когнітивний і операційний аналіз (система і структура поглядів, модель реальності,

більш конкретне її втілення в перевагах і діях комунікативної особистості);

— наративний аналіз (час і послідовність комунікативних дій; комунікація

розглядається як текстова подія, як казка зі своїми героями і лиходіями).

— бінарний контент-аналіз (аналіз висловлювань, дискурсу за принципом +/-);

— рольовий аналіз (ролі політичних діячів, наприклад, за Е. Берном, кіндер-сюрприз,

хлопчик у рожевих штанцях тощо).

Отримання найбільш об´єктивних даних під час вивчення КП вимагає

комплементарності (взаємодоповнювальності) мовного, мовленнєвого та

невербального емпіричного матеріалу.