- •Сутність творчої діяльності
- •Творчість як біологічний та соціальний феномен
- •Суб’єкт і об’єкт творчості, їх взаємодія
- •Рівні творчості
- •Передумови та закономірності творчості
- •Поняття про творчий процес. Фази творчого процесу
- •Усвідомлене та неусвідомлене у творчості
- •Місце інтуїції у творчому процесі
- •Психофізіологічні основи творчості
- •Творче завдання як модель творчої діяльності
- •Суб’єктивні та об’єктивні фактори, що впливають на процес розуміння умови
- •Стратегії рішення творчих завдань
- •13. Особливості античної творчості
- •Еволюція психологічних понять у давньогрецьких філософів
- •Творчість в епоху Середньовіччя як шлях пізнання себе через Бога
- •Людина як творець себе в епоху Відродження
- •Відчуження особистості у творчості сьогодення
- •Інтерпретація творчості в теоретичних течіях містичного тлумачення
- •Трактування творчості в інтуїтивізмі
- •Діалектичні принципи інтерпретації творчості
- •Характерні риси творчої особистості
- •Поняття про творчі задатки і творчий потенціал
- •Взаємозв’язок мислення і творчості
- •Поняття про творчі здібності
- •Професіоналізм і творчі здібності
- •Творчий потенціал і психічне здоров’я
- •Фактори, що впливають на рівень творчих здібностей
- •Психологічна характеристика рівнів здібностей
- •Психологічні особливості творчості в різних галузях діяльності
- •Види творчості: наукова, технічна, літературна, музична, образотворча, ігрова, навчальна, побутова, військова, управлінська, ситуаційна, комунікативна.
- •32.Специфіка зазначених видів творчості. Основні функції видів творчості: гносеологічна, аксіологічна, евристико-конструктивна, репрезентативна.
- •Роль досвіду життєвих вражень у творчості
- •Технічна творчість
- •Винахідництво як частина технічної творчості. Бар’єри винахідництва
- •Поняття про художню творчість. Поняття про задум у художній творчості
- •Художня творчість як синкретична єдність основних видів діяльності: пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворюючої та комунікативної
- •Поняття про наукову творчість. Роль різних видів мислення та емоцій у художній та науковій творчості.
- •39. Особливості дитячої творчості
- •40.Сензитивні періоди в розвитку творчості у різних галузях людської культури
- •41. Неусвідомлений характер дитячої творчості
- •42.Ігрова діяльність як сприятлива умова для дитячої творчості
- •44.Методи розвитку креативності особистості
- •45.Особливості розвитку винахідливості у процесі творчої діяльності дітей дошкільного віку
Поняття про творчі задатки і творчий потенціал
Задатки людини вроджені й зумовлені лише анатомо-фізіологічними особливостями організму; вони лежати в основі розвитку здібностей. Здібності ж – наслідок розвитку в ході якоїсь практичної чи теоретичної діяльності.
Найширшим є визначення творчого потенціалу як фонду, сукупності можливостей реалізації нових напрямів діяльності суб’єкта творчості. Стосовно окремого індивіда творчий потенціал визначають як інтегруючу якість особистості, що характеризує міру її можливостей ставити і вирішувати нові завдання у сфері її діяльності, яка має суспільне значення. Як динамічна структура особистості творчий потенціал, містить у собі комплекс творчих задатків, які виявляються та розвиваються у творчій діяльності, а також комплекс психічних новоутворень особистості. Його основою є фантазії та уявлення, асоціативні зв’язки, інтуїція, багатство емоцій та емпатійних почуттів, що розкриваються у процесі творчої діяльності людини.
Для розуміння самої постановки питання про творчий потенціал особистості виокремлюють низку факторів:
задатки (як вроджена якість),
соціальне середовище (зовнішні умови впливу)
особистісна активність (життєва позиція особистості).
Саме останній фактор визначає особистість як унікальну цілісну систему, яка виступає “відкритою можливістю” самоактуалізації, володіє потенціалом безперервного саморозвитку та самореалізації. Як і творча активність, творчий потенціал має тенденцію до самовираження та здобуття досягнень відповідно до їх можливостей. Мотивацією ж творчої особистості є пошук та ризик, що базуються на досягненні та перевірці своїх творчих можливостей.
Взаємозв’язок мислення і творчості
Мислення – продуктивний, творчий процес, тому в багатьох підручниках і словниках із психології немає означення поняття “творче мислення”. Але Г. С. Костюк, Д. М. Завалішина, Я. О. Пономарьов, В. Н. Пушкін, В. О. Моляко та інші вважають доцільним виділяти такий вид мислення. Аналізуючи праці цих учених, можна дійти висновку, що поняття “творче”, “продуктивне”, “евристичне”, “дивергентне” мислення означають різні аспекти одного й того самого процесу. За Дж. Гілфордом, творче мислення має такі ознаки:
• оригінальність, незвичність висловлюваних ідей;
• семантична гнучкість – здатність до виділення нових змістовних аспектів об’єкта для нового його застосування;
• адаптивна гнучкість – здатність виділяти приховані від спостереження аспекти об’єкта;
• спонтанна гнучкість – здатність до знаходження нових рішень в умовах невизначеності, до оцінювання альтернатив. Отже, творче мислення – це процес створення чогось нового на різних етапах (постановка нової проблеми, відшукання нових способів її розв’язання, отримання нового результату).
Ознака продуктивного мислення – наявність результату процесу мислення. Це може бути й інакше поставлена проблема, і новий спосіб розв’язання, і новий результат. Поняття евристичного мислення відбиває специфіку розумового пошуку, його способів. Дивергентне мислення – це здатність мислення генерувати багато різних ідей з одного джерела інформації.